Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2026
×

Повідомлення про помилку

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable в bootstrap_table() (рядок 238 із /var/www/html/sites/all/themes/bootstrap/templates/system/table.func.php).

Санітарно-гігієнічна оцінка печериці двоспорової (Agaricus bisporus) за оброблення розчинами целюлаз і бурштинової кислоти

Дотримання санітарно-гігієнічних вимог у різні фази вирощування є важливим моментом у технологічному процесі росту і розвитку їстівних грибів, зокрема печериці двоспорової. Нами були створені відповідні належні гігієнічні умови для життєдіяльності зазначеного вище їстівного гриба. Технологічний процес вирощування печериці включає чотири самостійні, але взаємопов’язані технологічні етапи: приготування субстрату (компосту), приготування покривного матеріалу, вирощування посадкового матеріалу – міцелію (грибниці), вирощування культури. Мета дослідження – провести санітарно-гігієнічне обґрунтування використання розчину целюлаз і бурштинової кислоти за технології вирощування їстівного гриба печериці двоспорової (Agaricus bisporus). Роботу виконували упродовж 2024−2025 рр. на базі навчально-наукової лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни продуктів тваринництва та патанатомії ім. Й.С. За гаєвського, науково-дослідної лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та лабораторної діагностики ІПНКСВМ Білоцерківського НАУ, Державного підприємства «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Використовували методи досліджень: гігієнічні, технологічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, статистичні. У результаті досліджень установлено, що використання у складі зрошувальної води ензимів целюлаз і бурштинової кислоти сприяє підвищенню гідролізу целюлози, яка міститься у субстраті та підвищенню трансформації поживних речовин із субстрату у біомасу їстівного гриба печериці двоспорової (Agaricus bisporus). Встановлено зниження вмісту моноцукрів у біомасі їстівного гриба печериці на 15,1–17,4 %, які перешкоджають засвоєнню поживних речовин із грибів у шлунково-кишковому каналі людини, завдяки дії бурштинової кислоти. У разі застосування розчинів целюлаз та бурштинової кислоти покращуються хімічні показники у печериці двоспоровій завдяки зростанню вмісту: білків – на 12,5 %, вуглеводів – 9,0 % та жирів – 9,0 % (Р≤0,05). Зрошення субстрату для печериці водою із вмістом 0,01 % целюлози і 0,01 % бурштинової кислоти підвищує врожайність грибів на 14,1 %. Найбільша економічна ефективність за технології вирощу вання печериці двоспорової за дії целюлаз та бурштинової кислоти була отримана у разі використання фільтрованої води із вмістом 0,01 % целюлаз і 0,01 % бурштинової кислоти. Ефективність вирощування становила 275,5 грн за 9,84 кг на 1 м2 , що на 34,2 грн або 14,2 % більше, ніж у контрольному варіанті. Розроблено спосіб використання розчинів целюлаз і бурштинової кислоти за технології вирощування гриба печериці двоспорової (Agaricus bisporus) та розраховано його ефективність. Зрошування проводили щодоби після внесення субстрату у ящики, а також після нанесення покривного матеріалу. З метою впрова дження застосування розчину целюлаз і бурштинової кислоти за технології вирощування їстівного гриба печериці планується розробити методичні рекомендації «Застосування розчину целюлаз і бурштинової кислоти за технології вирощування їстівного гриба печериці (Agaricus bisporus)».

Ключові слова: санітарно-гігієнічна оцінка, гриб печериця, технологія вирощування, розчини целюлаз і бурштинової кислоти, фізико-хімічні показники, мікробіологічні показники, безпечність, якість, гігієна.

ЛЯСОТА В.П. https://orcid.org/0000-0002-2442-2174


БОГАТКО Н.М. https://orcid.org/0000-0002-1566-1026


БУКАЛОВА Н.В. https://orcid.org/0000-0003-4856-3040


БОГАТКО А.Ф.


МАЗУР Т.Г. https://orcid.org/0000-0002-9295-7787


ХІЦЬКА О.А.


ДЖМІЛЬ В.І. https://orcid.org/0000-0003-3590-0167


ПРИСЯЖНЮК Н.М. https://orcid.org/0000-0002-4737-0143


ТКАЧУК С.А.


ПРИЛІПКО Т.М. https://orcid.org/0000-0002-8178-20X


БАРТКІВ Л.Г. https://orcid.org/0009-0007-7045-6010


БОЛОХОВСЬКА В.А.


  1. ДСТУ 7525:2014. Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості. [Чинний від 2010-10-23]. Київ: Міністерство економіки та розвитку України, 2014. 25 с.
  2. Волошка О.Г. Перспективні шляхи використання печериць у харчових технологіях: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасна наука: стан, проблеми, перспективи» (м. Старобільськ, 14−15 квітня 2020 р.). Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2020. С. 196–198.
  3. ДСТУ ISO 7561-2001, (ISO 7561:1984, IDT). Гриби культивовані. Настанови щодо зберігання та транспортування в умовах охолодження. [Чинний від 2003-07-01]. Київ: Держстандарт України, 2002. 12 с.
  4. Гунько С.М., Тринчук О.О. Вплив умов зберігання на біохімічні показники грибів печериця двоспорова та глива звичайна. Овочівництво і баштанництво, 2014. Вип. 60. С. 81–88. URL:https://vegetables-journal.com/index.php/journal/article/download/360/484
  5. Іванова Т.В., Патика М.В., Туліветрова К.Р. Особливості виявлення патогенних бактерій та контроль їх поширення у біотехнологічному процесі культивування печериць. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2020. № 1. С. 129−132. DOI:10.31395/ 2310-0478-2020-1-129-132.
  6. Мікробіологічні критерії для встановлення показників безпечності харчових продуктів: наказ МОЗ України від 19.07. 2012 р. № 548; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2012 р. за № 1321/21633. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1321-12#Text.
  7. СОУ 01.12-37-917:2010. Печериця двоспорова свіжа. Технічні умови. [Чинний від 2011-04 01]. Київ: Міністерство аграрної політики України, 2010. 12 с. (Стандарт Міністерства аграрної політики України).
  8. Проєкт "Зміцнення спроможності галузевих асоціацій до аналізу політики дерегуляції і розвитку саморегулювання у сфері безпечності і якості аграрної продукції". Аграрний союз України. Аналітичний центр. URL:http://www.auu.org.ua/media/publiccations/491/files/AC_ AUU_Repo rt-1-5-3_2018_01_31_11_41_15_871678.pdf.
  9. ДСТУ 8446:2015. Продукти харчові. Методи визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів. [Чинний від 2017-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 18 с.
  10. ДСТУ ENISO 6579-1:2022. Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод виявлення, підрахунку та серотипування Salmonella. Частина 1. Виявлення Salmonella spp (ENISO 6579-1:2017, IDT; ISO 6579-1:2017, IDT). [Чинний від 2023-12-31]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2024. 21 с.
  11. ДСТУ ISO 16649-2:2014. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахування b-глюкуронідаза-позитивних Escherichia coli. Частина 2. Техніка підрахування колоній за температури 44 °С з використанням 5-бромо-4-хлоро-3-індоліл-b-D-глюкуроніду (ISO 16649-2:2001, IDT). [Чинний від 2015-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2015. 14 с.
  12. ДСТУ ENISO 6888-3:2019. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахунку коагулазопозитивних стафілококів (Staphylococc usaureus та інших видів). Частина 3. Виявляння та MPN-техніка для малих чисел (EN ISO 6888-3:2003, IDT; ISO 6888-3:2003, IDT). [Чинний від 2019-09-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 17 с.
  13. ДСТУ 7444:2013. Продукти харчові. Методи виявлення бактерій родів Proteus, Моrganеllа, Providencia. [Чинний від 2014-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2014. 22 с.
  14. ДСТУ ISO 21528-2:2014. Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення та підрахування ентеробактерій (Enterobacteria ceae). Частина 2. Метод підрахування колоній (ISO 21528-2:2004, IDT). [Чинний від 2015-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2015. 14 с.
  15. ДСТУ 8447:2015. Продукти харчові. Метод визначення дріжджів і плісеневих грибів. [Чинний від 2017-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 9 с.
  16. Приліпка О.В. Стан і перспективи розвитку галузі грибівництва в Україні. «Вісник ЖДТУ»: Економіка, управління та адміністрування, 2017. Вип. 1 (43). С. 221–226. DOI:10.26642/jen-2008 1(43)-221-226.
  17. Сімахіна, Г. Сушені культивовані гриби як цінне джерело білків та амінокислот. Міжнародний науковий журнал інженерії та сільського господарства. 2024. Вип. 3 (5). С. 110–119. DOI:10. 46299/j.isjea.20240305.11.
  18. Степанова Т., Кондратюк Н. Перспективи використання культивованих грибів у технології ковбасних виробів. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Нові рішення у сучасних технологіях. 2019. № 2. С. 75–80. DOI:10.20998/2413-4295.2019.02.11.
  19. Наконечна Ю.Г., Хомич Г.П., Олійник Н.В., Олійник Л.Б. Використання вакууму в технологіях переробки грибів печериць. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2021. № 1. С. 77−83. DOI:10.31395/2310-0478-2021-1-77-83.
  20. Ковальов М.М. Врожайність грибів печериці двоспорової залежно від виду біопрепаратів при вирощуванні на ЕМ компості. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 83−91. DOI:10.32848/agrar. innov.2024.23.12.
  21. Changes in the quality parameters of mush rooms depending on the duration and conditions of storage / S. Gunko et al. Food science and technolo gy. 2021. Vol. 15 (1). P. 125–135. DOI:10. 15673/fst. v15i1.1961.
  22. Kulshreshtha S. Mushroomas Prebiotics: a Sustainable Approach for Healthcare. Probioticsan dantimicro bialproteins. 2024. Vol. 16 (3). C. 699–712. DOI:10.1007/s12602-023-10164-5.
  23. Sousa A.S., Araújo-Rodrigues H., Pintado M.E. The Health-promoting Potential of Edible Mushroom Proteins. Current pharmaceutical design. 2023. Vol. 29 (11). P. 804–823. DOI:10.2174/ 13816128296 66221223103756.
  24. De Cianni R., Pippinato L., Mancuso T. A sys tematic reviewon driversin fluencin gcon sumption of ediblemus hroom sandinno vativemus hroom-contain ing products. Appetite. 2023. No 182. DOI:10.1016/j.appet.2023.106454.
  25. Phan C.W., Sabaratnam, V. Potentialuses of spentmus hroom substrate and myasso ciated ligno cellulosicen zymes. Applied microbiology and biotechnology. 2012. Vol. 96 (4). P. 863–873. DOI:10. 1007/s00253-012-4446-9.
  26. Comparative assessmenton lingo cellulosed egradin genzymesand bioethanolpro duction froms pentmus hroom substrate of Calocy beindica and Volvariella volvacea / R. Devi et al. Environmental science and pollution researchinter national. 2024. Vol. 31 (27). P. 38878–38892. DOI:10. 1007/s11356-023-26988-1.
  27. Sustainableuse of the spentmus hroom substrate of Pleurotus fl orida forproduction of lignocellulolyticen zymes / A.S. Rajavat et al. Journa of basic microbiology. 2020. Vol. 60 (2). P. 173–184. DOI:10.1002/jobm.201900382.
  28. Production of spentmush room substrate hydrolysates use fulfor cultivation of Lactococcus by dilutesul lactis furicacid, cellulase and xylanase treatment / J.J. Qiao et al. Bioresour cetechnology. 2011. Vol. 102 (17). P. 8046–8051. DOI:10.1016/j.biortech.2011. 05.058.
  29. Lacticacid production fromco-fermentation of food waste ands pentmus hroom substance with Aspergillus nigercellulase / X. Ma et al. Bioresource technology. 2021. No 337. DOI:10.1016/j. biortech.2021.125365.
  30. Sathesh-Prabu C., Lee Y.K. Genetic Variability and Proteome Profi lingof a Radiation Induced Cellulase Mutant Mushroom Pleurotus fl orida. Polish journal of microbiology. 2016. Vol. 65 (3). P. 271–277. DOI:10.5604/17331331.1215606.
  31. Optimization of cellulase-assistedex tractio nproces sandantio xidan tactivities of polysacchari des from Tricholomamongolicum Imai / Y.M. Zhao et al. Journal of the scien ceof food and agriculture. 2016. Vol. 96 (13). P. 4484–4491. DOI:10.1002/jsfa.7662.
  32. Simul taneous Determination of 13 Organic Acidsin Liquid CultureMedia of Edible Fungi Using High-Performance Liquid Chromato graphy / C. Yu et al. BioMedres earch international. 2020. DOI:10. 1155/2020/2817979.
  33. Jabłońska-Ryś E., Sławińska A., Skrzypczak K., Goral K. Dynamics of Changesinp Handthe Contents of Free Sugars, Organic Acidsand LAB in Button Mushrooms during Controlled Lactic Fermentation. Foods (Basel, Switzerland). 2022. Vol. 11 (11). 1553 p. DOI:10.3390/foods11111553.
  34. Recent progress on bio-succinicacid production from lignocellulosic biomass / J. Lu et al. World journal of microbiology biotechnology. 2021. Vol. 37 (1). 16 p. DOI:10.1007/s11274-020-02979-z.
  35. Assemie A., Abaya G. The Effect of Edible Mushroomon Health and Their Biochemistry. International journal of microbiology. 2022. DOI:10.1155/2022/8744788.
  36. Demchuk M.V., Andrusyshyn Y.V., Gavrylets E.S. Animal Hygiene: Workshop / Edited by M.V. Demchuk. Kyiv: Publishing House “Silgososvita”, 2004. 328 p.
  37. Vdovenko S.A. Growing edible mushrooms: Textbook. Vinnytsia, 2010. Р. 10−50.
ДолученняРозмір
PDF icon lyasota_1_2026_.pdf947.1 КБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 1'2026