Під час досліджень вивчено показники еритроцитопоезу у службових собак за фізичних навантажень. Дослідження проводили на собаках породи бельгійська вівчарка (малінуа) віком 1,5−2 роки, які виконували вправи з міжнародної програми Mondioring, що включали фізичні та емоційні навантаження для підготовки собак для ЗСУ, прикордонних військ та національної поліції. Кров відбирали у тварин до тренування (у спокої) та після процесу тренування (тривав 2 години). Встановлено, що у 62,5 % тварин виявили тенденцію до підвищення загальної кількості еритроцитів та їх популяцій − „старих” і „зрілих”. Такі зміни у собак під час фізичних вправ є показником більш інтенсивного дозрівання „молодих” еритроцитів у периферичній крові, елімінації „зрілих” клітин із депо, підвищеної опірності бішару їх мембран та інтенсифікації процесів приєднання і віддачі оксигену еритроцитами. Щодо вмісту гемоглобіну в крові та гематокритної величини, то ці показники у 75,0 % собак після фізичних вправ мали тенденцію до підвищення. Однак, індекси “червоної” крові (МСН і МСV) мали тенденцію до зниження, що вказує на посилення процесів адаптації еритроцитів до фізіологічної гіпоксії під час фізичного навантаження та появу в кров’яному руслі великої кількості ненасичених мікроцитарних форм еритроцитів, зокрема „старих” популяцій. За дослідження ферумотрансферинового комплексу слід відмітити, що у 87,5 % тварин кількість Феруму, ЗФЗЗ та рівень трансферину підвищилися, що повʼязано з викидом у кров’яне русло резервних запасів Феруму для утворення гемоглобіну та адекватною спроможністю гепатоцитів синтезувати трансферин під час фізичного навантаження.

Ключові слова: собаки, фізичне навантаження, еритроцити, гемоглобін, гематокритна величина, кислотна резистентність еритроцитів, Ферум, трансферин, ферумотрансфериновий комплекс.