Ви є тут

Головна » Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2025
×

Повідомлення про помилку

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable в bootstrap_table() (рядок 238 із /var/www/html/sites/all/themes/bootstrap/templates/system/table.func.php).

Сучасні наукові уявлення про відчуття, почуття та свідомість у тварин

Стаття присвячена систематизації сучасних наукових уявлень про відчуття, почуття та свідомість у тварин на основі міждисциплінарного аналізу літератури з нейронауки, когнітивної етології та ветеринарної поведінкової медицини. Огляд виконано у форматі scoping review з елементами критичного аналізу. Для збору даних використано бази PubMed, Scopus, Web of Science, CAB Abstracts, PsycINFO та Google Scholar. Основну увагу приділено працям 2014–2025 рр., проте залучено й класичні джерела, що суттєво вплинули на формування сучасних концепцій. Критеріями включення були рецензовані емпіричні дослідження, оглядові статті, мета-аналізи та консенсусні документи міжнародних експертних груп. Історико-філософський аналіз показує, що уявлення про психічний досвід тварин пройшли шлях від механістичного заперечення (Декарт) до еволюційної спадкоємності емоцій та когнітивних процесів (Дарвін). Сучасні дослідження підтверджують, що відчуття, почуття та свідомість тварин становлять інтегровану систему, яка визначає їхню поведінку та добробут. Відчуття забезпечують сенсорну інтеграцію, почуття – афективну оцінку стимулів, свідомість – когнітивну інтеграцію досвіду. Нейрофізіологічні дані свідчать про участь специфічних сенсорних та когнітивних мереж мозку, а поведінкові та фізіологічні показники дозволяють ідентифікувати емоційні стани. Негативні емоції асоціюються з розвитком стресу та зниженням стійкості, тимчасом позитивні сприяють соціальній активності та когнітивній стимуляції. У дослідженнях свідомості акцент робиться на тестах самопізнання, метапізнання та когнітивного контролю. Інтеграція даних з різних дисциплін відкриває перспективи створення комплексних моделей оцінки добробуту. Сучасні наукові дані підтверджують наявність у тварин взає мопов’язаних сенсорних, емоційних та когнітивних процесів, що становлять основу їхнього добробуту та адаптивності. Подальші дослідження мають бути спрямовані на стандартизацію методів оцінки свідомості та емоційних станів, застосування неінвазивних технологій моніторингу та використання інструментів штучного інтелекту для аналізу поведінки. Це сприятиме формуванню науково обґрунтованих підходів до догляду, утримання та етичної взаємодії з тваринами.

Ключові слова: відчуття, почуття, свідомість, когнітивна етологія, нейронаука, емоційні стани, добробут тварин, афективні процеси, когнітивні функції, ветеринарна поведінкова медицина.

КОЗІЙ В.І. https://orcid.org/0000-0002-8221-6678


ЛУК'ЯНЕНКО К.Є. https://orcid.org/0009-0003-9869-6375


КОШЕЛЄВ О.В. https://orcid.org/0009-0001-6686-5985


ПОРОШИНСЬКА О.А.


КОЗІЙ Н.В. https://orcid.org/0000-0002-0141-4390


ШМАЮН С.С. https://orcid.org/0000-0001-6458-6336


  1. Descartes, R. (1985). Traité des Passions de l’âme [Treatise on the Passions of the Soul]. Kyiv: Modern Edition. (Original work published 1649).
  2. Hartley, D. (1971). Observations on man, his frame, his duty, and his expectations. New York: Johnson Reprint. (Original work published 1749).
  3. Griffin, D.R., Speck, G.B. (2004). New evidence of animal consciousness. Animal Cognition. Vol. 7, no. 1, pp. 5–18. DOI:10.1007/s10071-003 0203-x.
  4. Birch, J., Schnell, A.K., Clayton, N.S. (2020). Dimensions of animal consciousness. Trends in Cognitive Sciences, Vol. 24, no. 10, pp. 789–801. DOI:10.1016/j.tics.2020.07.007.
  5. Broom, D.M. (2016). Sentience and animal welfare. Wallingford: CABI. DOI:10.1079/9781 786392459.0000.
  6. Aristotle. De Anima [On the soul]. Kyiv: Modern Translation Edition, 1986. (Original work published 4th century BCE).
  7. Darwin, C. (1998). The expression of the emotions in man and animals. 3rd ed. Oxford: Oxford University Press. (Original work published 1872).
  8. Griffin, D.R. (1984). Animal thinking. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  9. Chalmers, D.J. (1995). Facing up to the problem of consciousness, Journal of Consciousness Studies, Vol. 2, no. 3, pp. 200–219.
  10. Kandel, E.R., Koester, J.D., Mack, S.H., Siegelbaum, S.A. (2021). Principles of neural science. 6th ed. New York: McGraw-Hill.
  11. Bateson, P., Laland, K.N. (2013). Tinbergen’s four questions: An appreciation and an update. Trends in Ecology & Evolution, Vol. 28, no. 12, pp. 712–718. DOI:10.1016/j.tree.2013. 09.013.
  12. Panksepp, J., Biven, L. (2012). The archaeology of mind: Neuroevolutionary origins of human emotions. New York: W. W. Norton & Company.
  13. Nagel, T. (1974). What is it like to be a bat? The Philosophical Review. Vol. 83, no. 4, pp. 435 450. DOI:10.2307/2183914.
  14. Dehaene, S. (2014). Consciousness and the brain: Deciphering how the brain codes our thoughts. New York: Penguin.
  15. Kiley-Worthington, M. (2013). The behaviour of horses. Wallingford: CABI.
  16. Grandin, T. (2010). Improving animal welfare: A practical approach. Wallingford: CABI.
  17. Brebner, J.S. (2024). Through an animal's eye: The implications of diverse sensory systems in scientific experimentation. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. Vol. 291, no. 1995. DOI:10.1098/rspb.2024.0022.
  18. Elmer, L.K., Elmer, M. (2021). Exploiting common senses: Sensory ecology meets wildlife conservation. Conservation Physiology. Vol. 9, no. 1. DOI:10.1093/conphys/coab002.
  19. Yeates, J.W. (2024). Animal behaviour and welfare research: A One Health perspective. Animal Welfare. Vol. 33, no. 1, pp. 1–10. DOI:10.1177/17470161241236941.
  20. Mellor, D.J., Reid, C.S.W. (1994). Concepts of animal well-being and predicting the impact of procedures on experimental animals. In: Mellor D.J., Stafford M.J. (eds.). Animal Welfare: A Veterinary Perspective. New Zealand Veterinary Association, pp. 3–18.
  21. Rose, P. (2025). Re-assessing the importance of evidence-based inputs for animal welfare in zoological institutions. Journal of Zoo and Wildlife Medicine, Vol. 56, no. 2, pp. 232–240. DOI:10.1638/2023-0035.
  22. Scott, S.D., Abbas, Z.J., Ellid, F., Dykh- ne, E.-H., Islam, M.M., Ayad, W., Kacmorova, K., Tulpan, D., Gong, M. (2024). Systematic literature review of vision-based approaches to outdoor livestock monitoring with lessons from wildlife studies. Computers in Biology and Medicine, Vol. 157. DOI:10.1016/j.compbiomed.2024.106633.
  23. Reimert, I. (2023). Towards an integrated concept of animal welfare. Animal Welfare. Vol. 32, no. 3, pp. 293–302. DOI:10.7120/09627286.32.3.293.
  24. Carranza-Pinedo, V. (2025). Towards a scientific definition of animal emotions. Biological Psychology, Vol. 171, pp. 108–115. DOI:10.1016/j.biopsycho.2025.108115.
  25. Broom, D.M. (2023). Animal welfare: A framework for assessing the impact of human activities on animals. Animal Welfare. Vol. 32, no. 1, pp. 1–10. DOI:10.7120/09627286.32.1.001.
  26. Browning, H., Veit, W. (2023). Studying animal feelings: Integrating sentience research and welfare science. Journal of Consciousness Studies, Vol. 30, no. 7–8, pp. 196–222. DOI:10.53765/ 20512201.30.7.196.
  27. Mellor, D.J. (2015). Positive welfare: The next step in animal welfare science. Applied Animal Behaviour Science, Vol. 171, pp. 3–17. DOI:10.1016/j.applanim.2015.08.003.
  28. Flint, H.E. (2024). Evaluation of indicators of acute emotional states in dogs. Scientific Reports. Vol. 14. DOI:10.1038/s41598-024-56859-9.
  29. Manikandan, R., Neethirajan, S. (2024). Animal behaviour and welfare: Technological inno vations for objective monitoring. Animals. Vol. 14, no. 2. DOI:10.3390/ani14020240.
  30. Englund, M.D. (2023). Choice, control, and animal welfare: Definitions and implications. Frontiers in Veterinary Science. DOI:10.3389/fvets.2023.1250251. Vol. 10.
  31. Reimert, I., Bolhuis, J.E., Kemp, B., Rodenburg, T.B. (2017). Indicators of positive and negative emotions and emotional contagion in pigs. Physiology & Behavior, Vol. 179, pp. 26–38. DOI:10.1016/j.physbeh.2017.05.012.
  32. Boissy, A., Manteuffel, G., Jensen, M.B., Moe, R.O., Spruijt, B., Keeling, L.J., Aubert, A. (2007). Assessment of positive emotions in animals to improve their welfare. Physiology & Behavior, Vol. 92, no. 3, pp. 375–397. DOI:10.1016/j.physbeh.2007.02.003.
  33. Mormède, P., Andanson, S., Auperin, B., Beerda, B., Guémené, D., Malmkvist, J., Terenina, E. (2007). Exploring the biological basis of animal stress: a review. Physiology & Behavior, Vol. 92, no. 3, pp. 317–339. DOI:10.1016/j.physbeh.2007.02.009.
  34. Hemsworth, P. H., Coleman, G.J., Barnett, J.L., Borg, S. (2015). Scientific assessment of animal welfare. Animal Frontiers. Vol. 5, no. 1, pp. 4–9. DOI:10.2527/af.2015-0002.
  35. Anderson, D.J., Adolphs, R.A. (2014). framework for studying emotions across species. Cell., Vol. 157, no. 1, pp. 187–200. DOI:10.1016/j.cell.2014.03.003.
  36. LeDoux, J. (2012). The emotional brain: The mysterious underpinnings of emotional life. New York: Simon & Schuster.
  37. Panksepp, J. (2005). Affective consciousness: Core emotional feelings in animals and humans. Con sciousness and Cognition, Vol. 14, no. 1, pp. 30–80. DOI:10.1016/j.concog.2004.10. 004.
  38. Mendl, M., Burman, O.H.P., Paul, E.S. (2010). An integrative and functional framework for the study of animal emotion and mood. Proceed ings of the Royal Society. B: Biological Sciences. Vol. 277, no. 1696, pp. 2895–2904. DOI:10.1098/rspb.2010.0303.
  39. Flanagan, N., Robertson, L., Kelly, D. (2022). Neuroimaging approaches to animal welfare: Insights and limitations. Frontiers in Behavioral Neuroscience. Vol. 16. DOI:10.3389/fnbeh.2022.885634.
  40. Bekoff, M. (2002). Minding animals: Awareness, emotions, and heart. Oxford: Oxford University Press.
  41. Seth, A.K., Barrett, A.B., Barnett, L. (2020). Causal emergence of conscious states in the brain. Nature Communications. Vol. 11. DOI:10.1038/s41467-020-18824-2.
  42. Gallup, G.G. (1970). Chimpanzees: Selfrecognition. Science. Vol. 167, no. 3914, pp. 86–87. DOI:10.1126/science.167.3914.86.
  43. Prior, H., Schwarz, A., Güntürkün, O. (2008). Mirror-induced behavior in the magpie (Pica pica): Evidence of self-recognition. PLoS Biology, Vol. 6, no. 8. DOI:10.1371/journal.pbio.0060202.
  44. Hampton, R.R. (2009). Multiple demonstrations of metacognition in nonhumans: Comment on Smith, Beran, Couchman, & Coutinho (2008). Jour nal of Experimental Psychology: Animal Behavior Processes, Vol. 35, no. 2, pp. 185–191. DOI:10.1037/a0013959.
  45. Smith, J.D., Shields, W.E., Washburn, D.A. (2003). The comparative psychology of uncertainty monitoring and metacognition. Behavioral and Brain Sciences. Vol. 26, no. 3, pp. 317–373. DOI:10.1017/S0140525X03000086.
  46. Kornell, N. (2009). Metacognition in humans and animals. Current Directions in Psychological Science, Vol. 18, no. 1, pp. 11–15. DOI:10.1111/j.1467-8721.2009.01602.x.
  47. Call, J., Carpenter, M. (2001). Do apes and children know what they have seen? Animal Cognition. Vol. 4, no. 4, pp. 207–220. DOI:10.1007/s100710100078.
  48. Smith, J.D., Beran, M.J., Couchman, J.J., Coutinho, M.V. (2008). The comparative study of metacognition: Sharper paradigms, safer inferences. Psychonomic Bulletin & Review. Vol. 15, no. 4, pp. 679–691. DOI:10.3758/PBR.15.4.679.
  49. Foote, A.L., Crystal, J.D. (2007). Metacognition in the rat. Current Biology, Vol. 17, no. 6, pp. 551–555. DOI:10.1016/j.cub.2007.01.061.
  50. Coutinho, M.V.C., Redford, J.S., Church, B.A., Zakrzewski, A.C., Couchman, J.J., Smith, J.D. (2015). The interplay between uncertainty monitoring and working memory: Can metacognition become automatic? Memory & Cognition. Vol. 43, pp. 990 1006. DOI:10.3758/s13 421-015-0527-1.
  51. Rosati, A.G., Arre, A.M., Santos, L.R. (2016). Spontaneous metacognition in rhesus monkeys. Psychological Science. Vol. 27, no. 9, pp. 1181–1191. DOI:10.1177/0956797616653737. An
  52. Brown, E.K., Templer, V.L., Hampton, R.R. (2017). assessment of domain-general metacognitive responding in rhesus monkeys. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. Vol. 284, no. 1865. DOI:10.1098/rspb.2017.1541.
  53. Shea, N., Frith, C. (2019). The cognitive neuroscience of metacognition. Annual Review of Psychology. Vol. 70, pp. 377–404. DOI:10.1146/annurev-psych-010418-102846.
  54. Nieder, A. (2021). Animal cognition: Neurobiological foundations of consciousness. Nature Reviews Neuroscience. Vol. 2, pp. 139–150. DOI:10.1038/s41583-021-00431-3.
  55. Mather, J. (2016). Animal awareness: From perceptual experience to self-consciousness. Oxford: Oxford University Press.
  56. Birch, J., Schnell, A.K., Clayton, N.S. (2021). Dimensions of animal consciousness. Trends in Cognitive Sciences, Vol. 25, no. 7, pp. 631–643. DOI:10.1016/j.tics.2021.04.004.
  57. von Borell, E., Langbein, J., Després, G., Hansen, S., Leterrier, C., Marchant-Forde, J., Marchant-Forde, R., Minero, M., Mohr, E., Prunier, A., Valance, D., Veissier, I. (2007). Heart rate variability as a measure of autonomic regulation of cardiac activity for assessing stress and welfare in farm animals – a review. Physiology & Behavior, 92 (3), pp. 293–316. DOI:10.1016/j.physbeh. 2007.01.007
  58. Maros, K., Dóka, A., Miklósi, Á. (2008). Behavioural correlation of heart rate changes in family dogs: A field study. Physiology & Behavior, 92 (4), pp. 663–670. DOI:10.1016/j.physbeh.2007.05.011
ДолученняРозмір
PDF icon koziy_2_2025_.pdf633.37 КБ
Науковий вісник ветеринарної медицини № 2'2025