Ви є тут
Моніторинг поширення спонтанних неоплазій у собак в умовах м. Львів та в приміській зоні обласного центру
Представлено результати моніторингових досліджень щодо поширення онкологічних хвороб у собак, проведено аналіз частоти захворюваності тварин залежно від породи, статі та віку. Дослідження виконували впродовж 2016–2019 рр. на 2015 собаках, які надходили у навчальні науково-дослідні клініки кафедри хірургії і хвороб дрібних тварин ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. Об’єктом досліджень були онкологічно хворі собаки (n=259) різних порід і статі, віком від 4 місяців до 16 років. Встановлено, що у структурі хірургічних хвороб собак частка неоплазій становить у середньому 12,85 % (10,2–14,9 % у розрізі років спостережень). Серед онкологічних захворювань найчастіше реєстрували неоплазії молочної залози (35,1 %) та пухлини шкіри (29,8 %), рідше – пухлинні ураження органів репродуктивної системи (13,9 %), неоплазії внутрішніх органів (10,5 %), новоутворення у ділянці голови та шиї (6,6 %). Для неопластичних уражень кровотворної і лімфоїдної тканин (2,3 %) та пухлин кісток і суглобів (1,9 %) характерними були спорадичні випадки захворювання. У 20 % собак встановлено симультантне ураження пухлинами різних нозологічних форм; найчастіше траплялися новоутворення шкіри та молочної залози, рідше – шкіри і пухлини у ділянці голови та шиї. Встановлено, що серед 259 онкологічно хворих собак 23,2 % тварин були безпородними і 76,8 % – породистими (понад 40 порід); самці становили 48,2 %, самки – 51,8 %. Найвищі показники захворюваності на неоплазії встановлено поміж тварин віком від 7 до 12 років; при цьому медіана захворюваності становила 8,5 роки, а мода (найбільша кількість хворих тварин) припадала на вік 9,5 років. З’ясовано, що динамічне зростання онкологічних захворювань впродовж 2016–2019 рр. відбулося, здебільшого, за рахунок збільшення кількості тварин із новоутвореннями шкіри і меншою мірою – внутрішніх органів. Пухлини шкіри характеризувалися значним різноманіттям нозологічних форм і були діагностовані у собак усіх вікових груп, а також різних порід і статі. Згідно з результатами гістологічної верифікації у 42 або 54,7 % тварин встановлено доброякісні пухлини шкіри і у 35 або 45,5 % випадках – злоякісні. Доброякісні пухлини були представлені, здебільшого, папіломою (26,0 %), рідше – ліпомою (13,0 %), дерматофібромою (10,3 %) трихоепітеліомою (5,2 %). Злоякісні новоутворення розподілені таким чином: мастоцитома (18,2 %), плоскоклітинний рак (9,1 %), меланома (3,9 %), Т-клітинна лімфома шкіри (3,9 %), базаліома (3,9 %), аденокарцинома (2,6 %), веретеноклітинна саркома (2,6 %), фібросаркома (1,3 %). Отже, констатовані показники поширеності спонтанних неоплазій у собак Львівського регіону засвідчують, що на сьогодні пухлини шкіри є найбільш пріоритетним та перспективним напрямом подальших досліджень.
Ключові слова: собаки, новоутворення, поширення, клінічна класифікація пухлин, неоплазії шкіри, гістологічний тип пухлин.
1. Baba A.I, Câtoi C. Comparative Oncology Bucharest: The Publishing House of the Romanian Academy; 2007. Р.14–29.
2. Villamil J.A. Identifi cation of the most common cutaneous neoplasms in dogs and evaluation of breed and age distributions for selected neoplasms / J.A. Villamil, et al. J. Am. Vet. Med. Assoc. 2011 Oct 1. Vol. 239(7), P. 960–965. Doi: https://doi.org/10.2460/javma.239.7.960.
3. Butler L., Bonett B., Page R. Epidemiology and the evidence-based medicine approach /Withrow S.J. et al. Animal Clinical Oncology – E-Book. Elsevier Saunders, St. Louis, 2013. P. 69–80.
4. The Swiss Canine Cancer Registry: A Retrospective Study on the Occurrence of Tumours in Dogs in Switzerland from 1955 to 2008 /K. Grüntzig et al. Journal of Comparative Patholog. Vol. 152. Issues 2–3. February–April 2015. P. 161– 171. Doi: https://doi.org/10.1016/j.jcpa.2015.02.005
5. Comparative oncology: The paradigmatic example of canine and human mast cell neoplasms / M. Willmann et al. Vet Comp Oncol. 2019. Vol. 17(1). P. 1–10. Doi: https://doi. org/10.1111/vco.12440.
6. Garden O.A., Volk S.W., Mason N.J., Perry J.A. Companion animals in comparative oncology: One Medicine in action. The Veterinary Journal. 2018. Vol. 240. Р. 6–13. Doi: https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2018.08.008.
7. Brønden L.B., Flagstad A., Kristensen A. T. Veterinary cancer registries in companion animal cancer: a review Journal compilation. 2007 Blackwell Publishing Ltd, Veterinary and Comparative Oncology. Vol. 5,3. Р. 133–144. Doi: https://doi.org/10.1111/j.1476-5829.2007.00126.x
8. Parker H.G., Shearin A.L., Ostrander E.A. Man's best friend becomes biology's best in show: genome analyses in the domestic dog Annual Review of Genetics. 2010. Vol. 44. P. 309–336. Doi: https://doi.org/10.1146/annurevgenet-102808-115200.
9. Canine tumors: a spontaneous animal model of human carcinogenesis / S.S. Pinho et al. Translational Research. 2012. Vol. 159. no. 3. P. 165–172. Doi:https://doi.org/10.1016/ j.trsl.2011.11.005.
10. Gaetano Gargiulo. Next-Generation in vivo Modeling of Human Cancers. Front. Oncol., 10 October 2018. Doi: https://doi.org/10.3389/fonc.2018.00429.
11. Recommended Guidelines for the Conduct and Evaluation of Prognostic Studies in Veterinary Oncology / J. D. Webster, et al. Veterinary Pathology. 2011. Vol. 48 (1). P. 7–18.
12. Owen L.N. TNM Classifi cation of Tumors in Domestic Animals. Geneva: World Health Organization,1980. 53 p.
13. Joshi S.K., Bhadauria R.S., Diwaker A.K. Introduction to Neoplasm: «Tumor Classifi cation». Joshi and Jadon IJARPB. 2012. Vol. 2 (2). P. 227–263.
14. Patnaik A.K., Ehler W.J., MacEwen E.G. Canine cutaneous mast cell tumor: morphologic grading and survival time in 83 dogs. Vet Pathol.1984. Vol. 21. P. 469–474.
15. Northrup N., Geiger T. Tumors of the skin, subcutis and other soft tissues / C. Henry., M.L. Higginbotham eds. Cancer Management in Small Animal Practice. Saunders. 2010. P. 299–313.
16. Morris J., Dobson J. Onkologia mallych zwierząt. Sima WLW: Warszawa, 2003. 351 p.
17. Hauck M.L. Tumors of the skin and subcutaneous tissues / S.J. Withrow, D.M. Vail, R. Page eds. Small Animal Clinical Oncology. 5th ed. St. Louis, MO: Elsevier Saunders. 2013. P. 305–320. 18. Мисак А.Р. Проблема неоплазій у продуктивних і дрібних домашніх тварин. Науковий вісник ЛНУВМтаБТ імені С.З. Ґжицького. Том 14. №2 (52). Ч. 1. Серія „Ветеринарні науки“. Львів, 2012. С. 250–255.
19. Пустовіт Р.В., Данилейко Ю. М., Рубленко М. В. Моніторинг хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин ДЛВМ у Київському районі м. Одеси за 2003– 2005 роки. Вісник Білоцерківського НАУ. Біла Церква, 2006. Вип. 36. С. 132–137.
20. Рубленко М.В., Білий Д. Д. Поширення спонтанних новоутворень молочної залози у собак в умовах м. Дніпропетровськ. Вісник ЖНАЕУ. Житомир: Полісся, 2012. Вип. 1 (32). Т. 3. Ч. 2. С. 12–18.
21. Зон Г.А., Івановська Л. Б., Доб’я М.В. Результати діагностики пухлин собак в м. Суми. Вісник Сумського НАУ: Серія «Ветеринарна медицина». Суми, 2013. Вип. 9 (33). С. 171–174. 22. Лєщова М.О., Шулешко О.О., Балчугов В.О. Поширення і структура новоутворень тварин у місті Дніпро. Науково-технічний бюлетень Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Наукове електронне видання. Т. 6. № 2. 2018. С. 30–38.
23. Гамота А.А., Завірюха В.І., Крупник Я.Г., Мисак А.Р. Пухлини тварин: етіологія, патогенез, діагностика, комплексна терапія. Львів: Галицька видавнича спілка, 2007. 168 с.
24. Мисак А.Р. Застосування клінічної класифікації пухлин за системою ТNM при спонтанних новоутвореннях у собак. Науковий вісник ЛНУВМ та БТ імені С. З. Ґжицького. Львів, 2010. Том 12. № 3 (45). Ч. 1. С. 170–176.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 ivashkiv_2_2019.pdf | 3.21 МБ |