Дослідження пробіотичних мікроорганізмів, виділених з меду бджолиного, останнім часом набуло значного поширення в світі і становить значний інтерес як для профілактики та лікування захворювань бджіл, так і як джерело пробіотиків для конструювання препаратів, корисних для людини і тварин. Однак, не було проведено досліджень з вивчення тривалості зберігання пробіотичних бактерій в меді після його відкачування зі стільників. Проведено дослідження трьох видів меду (акацієвий, соняшниковий та різнотрав’я) з визначення інтенсивності росту пробіотичних бактерій на першу, другу, третю та четверту добу після відкачування, а також після зберігання меду впродовж 6 місяців у запечатаних стільниках. Проби меду готували у розведенні з МРС-бульйоном, висівали на тверде поживне середовище, облік результатів проводили через 48 годин за підрахунку колоній різних видів. Виділені культури характеризували за культурально-морфологічними та біохімічними властивостями. Встановлено, що бактерії виділяються впродовж перших 3-х діб після відкачування меду, натомість на 4-ту добу зберігання ріст пробіотичних бактерій відсутній, що свідчить про неможливість їх отримання. Доведено перспективу використання меду різного ботанічного походження для виділення пробіотичних бактерій. Дослідження меду, що зберігався в запечатаних стільниках впродовж 6-ти місяців, підтвердило гіпотезу про те, що бактерії нормофлори, які мають пробіотичні властивості, зберігаються в стільниках впродовж тривалого часу і такий мед можна застосовувати для їх виділення, ідентифікації та подальшого використання. У процесі дослідження вдосконалено та відпрацьовано методику виділення бактерій нормофлори кишківника бджіл, а саме Lactobacillus plantarum, Bifidobacterium bifidum та Enterococcus faecium зі свіжовідкачаного меду.

Ключові слова: нормофлора, пробіотичні бактерії, свіжовідкачаний мед, Lactobacillus plantarum, Bifidobacterium bifidum, Enterococcus faecium.